Дата и время

Font Size

Screen

Profile

Layout

Direction

Menu Style

Cpanel
Понеділок, 13 жовтня 2014 14:43

Коли перо влучніше зброї

Оцініть матеріал!
(3 голосів)

8 жовтня депутат Чернігівської міської ради Сергій Вакуленко вручив нагороди переможцям конкурсу студентських робіт «Герої поряд!», який проходив з 17 вересня по 5 жовтня 2014 і був присвячений 71-й річниці визволення Чернігова від фашистських загарбників.
Конкурс проводився серед студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації м. Чернігова з метою відродження традицій патріотичного виховання молоді, збереження пам’яті про учасників Великої Вітчизняної війни, вшанування Героїв АТО, підтримка обдарованих і небайдужих молодих людей.
Серед переможців Євгенія Редька – студентка ІІ курсу фінансово-економічного факультету ЧНТУ з роботою «Я стріляти не хотів».


Я стріляти не хотів

Ти ж знаєш, я стріляти не хотів.
В житті «комахи, кажуть, не ображу»,
Любив я сонце і пташиний спів,
Кривого слова «у серцях» не скажу.
Я був хлопчина, вісімнадцять літ.
Ну що мені, кохання, друзі, школа.
Я тільки у книжках той бачив світ,
Який наразі бачу я навколо.
Нам дали всім у руки пістолет,
Наділи форму й наказали: «Струнко!».
Мені й Йому не видали жилет.
Це був сюрприз від долі, від «пустунки».
Вона пожартувала не на сміх,
Ми стали з ним немов живі мішені.
Було й таке – ховались від усіх
Зжимаючи іконки дужче в жмені.
Це був не страх, а щось, на кшталт того,
Не паніка, але доволі близько.
Він розумів мене, а я – його,
Ми не по-одному, ми стали цілим військом.
Все й наче добре, а хоча – війна!
Та чомусь всі боялись цього слова.
І я одного дня лиш зрозумів,
Що у житті усе не випадково.
Ми з Ним стояли разом, ішов бій,
Невдала спроба оборони, я в полоні,
А він стояв і говорив: «Я – свій!»,
Тримаючи свій пістолет в долоні.
Ось підійшов і зброю до виску
Приклав мені й сказав: «По різні боки
Віднині ми, а значить, «друже мій»,
Рахуй по-одному до смерті мої кроки».
Ти ж знаєш, я стріляти не хотів,
Перед очима – мама, кличе «Сину!!»,
Я в той момент немов би онімів,
Схвативши зброю – вистрілив у спину.
Не знаю я, як гріх на серце взяв,
Але його спокутувати мушу,
Якби знав де шукати, то шукав
Диявола, аби продати душу.
І розумію, що не Він, то я ,
І зрадив Він мене і всю країну,
Але ж не викину із пам'яті момент
Як від руки моєї він загинув.

Я дуже прошу, всіх «добродіїв»,
Що сіють зерна злоби і розбрату,
Ви пам'ятайте, що все те добро
Ніколи не пройде повз вашу хату!
У вас у всіх є вдома матері
Кохані, неповторні і єдині
То уявіть собі, як їм болить
Коли дитя кохане в домовині.

Євгенія також поділилась своїми враженнями від участі у конкурсі:
– Бувають в житті моменти, коли неможливо промовчати, пройти повз чи просто заплющити очі на те, що відбувається навколо. Всередині тебе просинається вогонь, який жевріє, жевріє, а потім спалахує полум’я.
Коли я дізналась про конкурс «Герої поряд», то чомусь одразу перед очима з’явилась АТО і тисячі хлопців, котрі там вартують наш спокій і кордони держави. Надзвичайно важко писати про те, чого ти не відчував, чого ти не бачив. Спаплюжена інформація, яку нав’язують ЗМІ, інколи, не має нічого спільного з реальністю. Моя творча робота, як кажуть, заснована на реальних подіях. Я мала честь особисто поспілкуватися з молодим хлопцем, котрий потрапив в зону ризику зовсім «зеленим» юнцем, а повернувся чоловіком. Але все не так просто, як звучить насправді. Події, що з ним сталися, навряд чи покинуть його думки. Вони можуть затертися, з’являться нові враження, але осад залишиться, десь там на дні осяде, нерозчинний в водах людської пам’яті.
Мої враження від конкурсу – це безперечно нова подія в моєму житті, адже присутність в одному з залів засідань Чернігівської міської ради в якості переможця дає неймовірне відчуття – відчуття гордості за країну, за свій навчальний заклад, котрий спонукає тебе і ти розумієш, що стаєш маленькою частинкою його історії і вносиш в неї свій хоч і маленький, але вклад. Особливо мені запам'яталися слова одного з організаторів конкурсу «Треба обов’язково купити квиток і проїхати на потягу життя». Я всім бажаю купити цей самий квиток і обов’язково ним скористатись.

Ще раз вітаємо Євгенію з перемогою! Щиро бажаємо невичерпного натхнення і подальших творчих успіхів!

 

Читати 1507 разів

Меню

Архів новин

« Грудень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31            

Про нас

Корпус 1

Навчально-науковий Інститут Економіки створений наказом ректора Чернігівського національного технологічного університету від 01 вересня 2014 р.

Ліцензія Міністерства освіти і науки України серія АЕ №527282, отримано 01.10.2014 р.

Контактна інформація

  • Aдреса: 14034 м. Чернігів, вул. Стрелецька, 1
  • Tел: (046-22) 532 78
  • Tел.приймальної комісії: (+380 0462) 95-21-14
Ви тут: Новини Коли перо влучніше зброї