Дата и время

Font Size

Screen

Profile

Layout

Direction

Menu Style

Cpanel
Понеділок, 12 жовтня 2015 11:54

Святкуємо День захисника України і віримо в її щасливе майбутнє

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Все плине та змінюється. Час поступово вносить в нашу історію свої корективи, інколи зовсім непомітні, а часом – кардинальні. В цьому році ми вперше святкуємо День захисника України, і мабуть, вперше за стільки років розуміємо всю важливість цього свята. Багато молодих хлопців зараз борються з тим, щоб територію нашої країни не розібрали як пазл. Щоб Україна, що славиться червоним цвітом калини та житніми полями, зберегла свою цілісність і незалежність. Ми маємо вшановувати наших захисників, адже подвиги, що вони здійснюють кожного дня – безцінні. За кожним таким днем, лежать тижні нашого спокою. Я вірю, що скоро все закінчиться і на сторінках календаря з`явиться ще одне свято, ми видихнемо з полегшенням , а той патріотизм, що з`явився в кожному з нас за цей час, дасть нам поштовх – любити і оберігати свою Батьківщину понад усе.


Я стріляти не хотів


Ти ж знаєш, я стріляти не хотів.
В житті «комахи –кажуть- не ображу»,
Любив я сонце і пташиний спів,
Кривого слова «у серцях» не скажу.
Я був хлопчина, вісімнадцять літ.
Ну що мені, кохання, друзі, школа.
Я тільки у книжках той бачив світ,
Який наразі бачу я навколо.
Нам дали всім у руки пістолет,
Наділи форму й наказали: «Струнко!».
Мені й Йому не видали жилет.
Це був сюрприз від долі, від «пустунки».
Вона пожартувала не на сміх,
Ми стали з ним немов живі мішені.
Було й таке – ховались від усіх
Зжимаючи іконки дужче в жмені.
Це був не страх, а щось, на кшталт того,
Не паніка, але доволі близько.
Він розумів мене, а я – його,
Ми не по-одному, ми стали цілим військом.
Все й наче добре, а хоча – війна!
Та чомусь всі боялись цього слова.
І я одного дня лиш зрозумів,
Що у житті усе не випадково.
Ми з Ним стояли разом, ішов бій,
Невдала спроба оборони, я в полоні,
А він стояв і говорив: «Я – свій!»,
Тримаючи свій пістолет в долоні.
Ось підійшов і зброю до виску
Приклав мені й сказав: «По різні боки
Віднині ми, а значить, «друже мій»,
Рахуй по-одному до смерті мої кроки».
Ти ж знаєш, я стріляти не хотів,
Перед очима – мама, кличе «Сину!!»,
Я в той момент немов би онімів,
Схвативши зброю – вистрілив у спину.
Не знаю я, як гріх на серце взяв,
Але його спокутувати мушу,
Якби знав де шукати, то шукав
Диявола, аби продати душу.
І розумію, що не Він, то я ,
І зрадив Він мене і всю країну,
Але ж не викину із пам`яті момент
Як від руки моєї він загинув.
Я дуже прошу, всіх «добродіїв»,
Що сіють зерна злоби і розбрату,
Ви пам`ятайте, що все те добро
Ніколи не пройде повз вашу хату!
У вас у всіх є вдома матері
Кохані, неповторні і єдині
То уявіть собі, як їм болить
Коли дитя кохане в  домовині.


Студентка 3 курсу фінансово-економічного факультету Редька Євгенія

 

Читати 871 разів

Меню

Архів новин

« Серпень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31    

Про нас

Корпус 1

Навчально-науковий Інститут Економіки створений наказом ректора Чернігівського національного технологічного університету від 01 вересня 2014 р.

Ліцензія Міністерства освіти і науки України серія АЕ №527282, отримано 01.10.2014 р.

Контактна інформація

  • Aдреса: 14034 м. Чернігів, вул. Стрелецька, 1
  • Tел: (046-22) 532 78
  • Tел.приймальної комісії: (+380 0462) 95-21-14
Ви тут: Новини Святкуємо День захисника України і віримо в її щасливе майбутнє